Бойчук Олександр Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Бойчук.

Олександр Андрійович Бойчук
Народився30 червня 1950(1950-06-30)
Кіровоград, Українська РСР, СРСР
Помер20 червня 2024(2024-06-20) (73 роки)
Місце проживанняКиїв
КраїнаСРСР СРСР → Україна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьматематик
Alma materКиївський державний університет ім. Тараса Шевченка
Галузьматематика
ЗакладІнституту математики НАН України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньакадемік НАН України
ВчителіСамойленко Анатолій Михайлович[1]
Відомі учніЖуравльов Валерій Пилипович, Чуйко Сергій Михайлович, Покутний Олександр Олексійович
Аспіранти, докторантиВалерій Журавльовd[1]
Раїса Овчарd[1]
Сергій Чуйко[1]
Володимир Хріщенюкd[1]
Олена Чуйкоd[1]
Володимир Самойленкоd[1]
Мартіна Лангероваd[1]
Олександр Покутнийd[1]
Любов Шегдаd[1]
Євген Панасенкоd[1]
ЧленствоНАН України
Відомий завдяки:Теорія крайових задач з нетеровим та нормально-розв'язним операторами в лінійній частині
БатькоБойчук Андрій Прокопович
МатиБойчук Ганна Юхимівна
НагородиДержавна премія України в галузі науки і техніки — 2008
племінник українського літератора-фольклориста Бориса Кирдана

Олекса́ндр Андрі́йович Бойчу́к (нар. 30 червня 1950, м. Кіровоград, Українська РСР, СРСР — 20 червня 2024 Київ)  — радянський і український математик, доктор фізико-математичних наук (1992), професор (1997), академік НАН України, завідувач відділу диференціальних рівнянь та теорії коливань Інституту математики НАНУ, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Біографія

[ред. | ред. код]

Олександр Бойчук народився 30 червня 1950 р. в м. Кіровограді (нині Кропивницький). Батько — Бойчук Андрій Прокопович, радянський український науковець, літератор, педагог, професор, кандидат філологічних наук.

У 1967 р. — закінчив школу, по закінченні якої вступив на механіко-математичний факультет Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчив 1972 року.

У 1972—1974 рр. працював в Інституті електрозварювання імені Є. О. Патона АН УРСР, а у 1974—1978 рр. був аспірантом в Інституті математики АН УРСР, де 1978 року захистив кандидатську дисертацію «Вопросы конструктивного построения функции Ляпунова для систем линейных и нелинейных обыкновенных дифференциальных уравнений».

У 1978—1993 рр. працював в Інституті геофізики імені С. І. Субботіна НАН України

У 1992 р. захистив докторську дисертацію «Конструктивні методи аналізу нетерових крайових задач», а 1997 р.йому було присвоєне вчене звання професора.

З 1994 р. працює в Інституті математики НАН України: спочатку — завідувачем лабораторії крайових задач теорії диференціальних рівнянь, а з 2021 р. — завідувачем відділу диференціальних рівнянь та теорії коливань. У 2021 р. протягом півроку виконував обов'язки директора Інституту математики НАН України.

З 1997 р. працює за сумісництвом на кафедрі інтегральних та диференціальних рівнянь механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 2002—2010 рр. працював професором Жилінського університету міста Жиліна (Словаччина).

З 1998 р. він був заступником головного редактора наукового журналу «Нелінійні коливання», з 2021 р.— головний редактор.

З 2012 р. — член-кореспондент НАН України.

З 2024 р. — академік НАН України.

20 червня 2024 року Олександр Андрійович помер у м. Києві.

Науковий доробок

[ред. | ред. код]

Професор О. А. Бойчук — спеціаліст із теорії крайових задач із нетеровим та нормально-розв'язним операторами в лінійній частині. Вперше визначив умови розв'язності і провів класифікацію резонансних випадків широкого класу нелінійних крайових задач для систем звичайних диференціальних та різницевих рівнянь, рівнянь із запізнюючим аргументом, рівнянь із імпульсною дією та сингулярно збурених рівнянь, для чого запропонував використовувати апарат узагальнено-обернених операторів.

О. Бойчук — автор понад 120 наукових праць, у тому числі трьох монографій та підручника[2][3]. Під його науковим керівництвом підготовлено 4 доктори наук та 13 кандидатів наук.

Основні наукові праці

[ред. | ред. код]
  • «Generalized Inverse Operators and Fredholm Boundary Value Problems» VSP. Utrecht-Boston. 2004. 317 p.
  • «Обобщённо обратные операторы и нётеровы краевые задачи» друк. Київ, Інститут математики НАН України. 1995 1-320.
  • «Конструктивные методы анализа краевых задач» друк. Киев, Наук. думка, 1990. 1-96

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. ↑ Список праць на Google Scholar Citations. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 31 березня 2012.
  3. ↑ Список публикацій в світових бібліотеках (за версією VIAF)
  4. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1121/2008 Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2008 року. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 23 серпня 2011.
  5. ↑ Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки (2008)
  6. ↑ Про присудження Національною академією наук України премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2012 р. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 4 травня 2013.
  7. ↑ Президія Національної академії наук України. Постанова від 12.02.2020 No.47 «Про присудження Національною академією наук України премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2019 р.» (PDF). Донецький фізико-технічний інститут імені О. О. Галкіна НАН України. 12.02.2020. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 13.06.2021.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Наука
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бойчук_Олександр_Андрійович&oldid=42912526